ДІАМА́НТ, ТУ,

Діама́нт, ту, м. Алмазъ. Ум. Діама́нтик. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 386.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ДІАМА́НТОВИЙ, А, Е. →← ДІЄ́ТА, ТИ,

T: 132